гандизм

ГАНДИ́ЗМ, у, ч., філос.

Соціально-політичне і релігійне вчення, спрямоване на досягнення незалежності мирним шляхом, яке виникло в період боротьби Індії за незалежність (від прізвища його засновника М. К. Ганді).

Гандизм виник на початку XX ст. і став ідеологією національно-визвольного руху (з публіц. літ.);

Гандизм поєднує у собі поетичні, морально-етичні й філософські концепції, які своїми коріннями входять в індійську культуру (з навч. літ.);

Основним у гандизмі є теорія і тактика ненасильницького опору колонізаторам (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гандизм — ганди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гандизм — -у, ч. Соціально-політична і релігійно-філософська доктрина, що виникла в період баротьби Індії за незалежність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гандизм — ганди́зм соціально-політична і релігійно-філософська доктрина, яка виникла в період боротьби Індії за незалежність. Основним у Г. є теорія j тактика ненасильницького опору колонізаторам, твердження про можливість класового миру... Словник іншомовних слів Мельничука