гантелі

ГАНТЕ́ЛІ, ей, мн. (одн. ганте́ль, і, ж.).

Гімнастичне знаряддя у вигляді двох чавунних куль або набору металевих дисків, з'єднаних короткою ручкою.

Взявши в руки чавунні кулі, почав [Коля] гімнастичні вправи. – Це гантелі (М. Руденко);

Сагайдак .. скочив з ліжка. Взяв гантелі, підійшов до відчиненої кватирки, ліниво зробив кілька вправ (О. Бердник);

Зиркнув я на дядька, що стояв на балконі і вимахував гантелями – зарядку робив (В. Нестайко);

Гантелі використовують для розвитку м'язів рук (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me