1. Словник української мови у 20 томах

гапличок

ГАПЛИЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до гапли́к 1.

Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Панас Мирний);

Мені жалко дивитися на її пальці худі, що стягають шинелю, аби якось застібнути гаплички (Григір Тютюнник);

* У порівн. Кров одразу потече. Бо крізь білі рукавички враз проб'ються пазурі крючкуваті, мов гаплички, – так і вп'ються, мов щурі (Леся Українка).

◇ Бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к (на гапличо́к) див. бра́ти;

(1) Гапличо́к до гапличка́ – шляхетно, акуратно.

Пані наша була не перволіток та й не яка стара; а з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. Вбиралася шпетненько – шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гапличок — гапличо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гапличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гаплик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гапличок — бра́ти / взя́ти язика́ на гапличо́к. Замовкати. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський). Фразеологічний словник української мови
  4. гапличок — Гапличо́к, -чка́, на -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гапличок — ГАПЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гапли́к. Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Мирний, І, 1954, 287); *У порівн. Кров одразу потече. Бо крізь білі рукавички враз проб’ються пазурі крючкуваті, мов гаплички, — так і вп’юмься, мов щурі (Л. Укр., І, 1951, 274). Словник української мови в 11 томах
  6. гапличок — Гапличок, -чка м. 1) ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278. Словник української мови Грінченка