1. Словник української мови у 20 томах

гаразди

ГАРА́ЗДИ, ів, мн.

Достатки.

Галицькі гаразди... Гей, хто ж не чув про них здавен-давно? (П. Козланюк);

Була молодість – не стало молодості, була сила – в чужі гаразди спливла (М. Стельмах);

Як не збирай докупи гаразди – вітер часу розвіє все дощенту (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаразди — гара́зди множинний іменник достатки Орфографічний словник української мови
  2. гаразди — -ів, мн., діал. Достатки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаразди — див. благополуччя; достаток Словник синонімів Вусика
  4. гаразди — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. гаразди — ГАРА́ЗДИ, ів, мн., діал. Достатки. Галицькі гаразди… Гей, хто ж не чув про них здавен-давно? (Козл., Відродження.., 1950, 8); Була молодість — не стало молодості, була сила — в чужі гаразди спливла (Стельмах, Хліб.., 1959, 299). Словник української мови в 11 томах