гарбузовий

ГАРБУЗО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до гарбу́з.

Дід почув, як клекотить каша, гарбузовий дух залоскотав старому в носі (О. Донченко);

– Бачили ви бджолу, як вона, забравшись у гарбузову квітку, втонувши в золотому пилку, аж стогне там від щастя та насолоди – знайшла, що шукала... (О. Гончар);

Вони стояли поодинці й гуртиками, лузали гарбузове насіння або знічев'я колупали вогку землю носаком (І. Білик);

// Зробл. із гарбуза (у 1 знач.).

Раптом мала дітвора з-за спин руки, як не затрублять у гарбузові дудки, як не задеренчать у гребінці (С. Васильченко);

// Пригот. із гарбуза (у 2 знач.).

Дід Маврикій любив солодку гарбузову кашу (О. Донченко);

Запечена гарбузова каша була атрибутом недільного меню, а звичайну готували на повсякдень (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. ім. гарбузо́ві, вих, мн. Родина двосім'ядольних сланких рослин (дині, кавуни, огірки і т. ін.).

До родини гарбузових належать: трав'янисті рослини, однодомні або дводомні виткі, або такі, що чіпляються за допомогою вусиків (з навч. літ.);

У огірка й інших гарбузових жіночі й чоловічі генеративні органи (маточкові й тичинкові квітки) формуються на тій самій рослині (з навч. літ.).