1. Словник української мови у 20 томах

гарикливий

ГАРИ́КЛИВИЙ, а, е, розм.

Сварливий, бурчливий.

Жінка його Оришка, стара гариклива баба – не раз вибивала ними [податками] громаді очі... (Панас Мирний);

Не дуже тішила його перспектива приїзду гарикливої тещі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарикливий — гари́кливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарикливий — -а, -е, розм. Сварливий, бурчливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарикливий — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  4. гарикливий — СВАРЛИ́ВИЙ (який часто свариться, любить сваритися), ЛАЙЛИ́ВИЙ, ЗАЇ́ДЛИВИЙ, ГАРИ́КЛИВИЙ розм., ЗАРІЧА́НИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. гарикливий — ГАРИКЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Сварливий, бурчливий. Жінка його Оришка, стара гариклива баба — не раз вибивала ними [податками] громаді очі… (Мирний, III, 1954, 67). Словник української мови в 11 томах