1. Словник української мови у 20 томах

гаркебуз

ГАРКЕБУ́З, АРКЕБУ́З, а, ч., іст.

Старовинна ґнотова рушниця, що заряджалася з дула.

Іще ж по стінах висять .. шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, шитії золотом ронди, німецькі гаркебузи (П. Куліш);

Першими вдарили важкі й грімкотливі гаркебузи, потім затріщали самопали, за ними гахнули гармати... (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркебуз — гаркебу́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гаркебуз — аркебуз, -а, ч., Старовинна ґнотова рушниця, що заряджається з дула. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаркебуз — ГАРКЕБУ́З, АРКЕБУ́З, а, ч.. Старовинна гнотова рушниця, що заряджається з дула. Словник української мови в 11 томах
  4. гаркебуз — Гаркебуз, -за м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423. Словник української мови Грінченка