гармонізація

ГАРМОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. чого, муз. Створення акордового супроводу до якої-небудь мелодії.

Сідаючи до рояля і починаючи свою п'єсу, я брала відразу несподівані музичні сполучення, а як Микола Віталійович [Лисенко] на той час сучасної нової гармонізації не знав, – вони його неприємно вражали (Л. Старицька-Черняхівська);

Принцип добору й гармонізації народних мелодій, функції музики в обох цих творах (“За Неман іду” та “Не ходи, Грицю ..”) однакові (з наук. літ.).

2. муз. Музичний твір, створений на основі народних пісень, інших запозичених мелодій.

Лисенко перший своїми гармонізаціями, надрукованими в численних його збірках, подав самоцвіти нашого мелосу в золотій оправі тогочасної музичної мислі (М. Рильський);

Хори в “Катерині” – чи не найкращі щодо якості музики. Найчастіше це гармонізації народних пісень (з наук. літ.).

3. Приведення у відповідність до чого-небудь.

Психолог – це особа, яка тонко розуміється на особливостях характеру та поведінки людей і допомагає гармонізації душевного стану людини за складних обставин (з навч. літ.);

Триває робота з гармонізації національних стандартів та адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармонізація — гармоніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гармонізація — -ї, ж. 1》 Створення акордового супроводу до якої-небудь мелодії. 2》 Музичний твір, створений на основі запозиченої мелодії. 3》 перен. Приведення в стан відповідності, злагодженості; збільшення гармонійності. Гармонізація економічної політики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гармонізація — 1. Виявлення тонально-функціональної сутності мелодії та її супровід відповідними акордами. В умовах різноманітності сучасної гармонії можливі суттєві відмінності варіанти Г. однієї мелодії. Словник-довідник музичних термінів
  4. гармонізація — гармоніза́ція створення гармонійного супроводу до мелодії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гармонізація — ГАРМОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Створення акордового супроводу до якої-небудь мелодії. Принцип добору й гармонізації народних мелодій, функції музики в обох цих творах ["За Неман іду", "Не ходи, Грицю.."] однакові (Укр. клас. опера, 1957, 103). Словник української мови в 11 томах
  6. гармонізація — рос. гармонизация спільна домовленість організацій, установ певної галузі господарства, компаній, корпорацій щодо уніфікації документообороту, розрахункових операцій, товарної номенклатури, узгодженості дій, що забезпечують взаємо-узгодженість і взаємовідповідність. Eкономічна енциклопедія