1. Словник української мови у 20 томах

гарювати

ГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.

Пустувати, гратися.

Вона бачила в ту пору рвучку веселу дівчинку, що вечорами любила не вгаваючи гарювати. Її дзвінкий дитячий сміх ніби обтрушував давній порох у хаті Вівдиній (М. Івченко);

На толоці пастухи .. гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасовищі (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарювати — гарюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гарювати — -юю, -юєш, недок., діал. Пустувати, гратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарювати — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  4. гарювати — ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В. Словник синонімів української мови
  5. гарювати — ГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Пустувати, гратися. На толоці пастухи.. горюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасовищі (Головко, Літа.., 1956, 20). Словник української мови в 11 томах
  6. гарювати — Гарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61. Словник української мови Грінченка