1. Словник української мови у 20 томах

гасання

ГАСА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гаса́ти.

Пізно повернувся Антін. Він виморився гасанням по Мельницьких узгір'ях (С. Чорнобривець);

Гуркіт танків і тягачів на шляху нібито вщух, гасання мотоциклів на узліссі здавалося випадковим (П. Воронько);

Поїздки, засiдання, конфлiкти, чвари, безконечне гасання по вiддiлках, де вона когось сваритиме, когось миритиме, – таке її життя (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гасання — гаса́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гасання — -я, с., розм. Дія за знач. гасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гасання — Гаса́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гасання — ГАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гаса́ти. Пізно повернувся Антін. Він виморився гасанням по Мельницьких узгір’ях (Чорн., Визвол. земля, 1950, 177); Гуркіт танків і тягачів на шляху нібито вщух, гасання мотоциклів на узліссі здавалося випадковим (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 81). Словник української мови в 11 томах
  5. гасання — Гаса́ння, -ня с. Бѣганіе, прыганіе. Словник української мови Грінченка