гахнути
ГА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до га́хкати.
Незабаром він знайшов камінь і гахнув ним кілька разів у замок (О. Донченко);
– Брехня! Не вірю! – закричав Матюша і гахнув по столу кулаком так, що забряжчав графин з водою (А. Шиян);
– Дідька лисого втече! Ми його [зайця] з самохідки як гахнемо! (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гахнути — га́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- гахнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гахкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гахнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
- гахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- гахнути — ГАХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гахкати. — Брехня! Не вірю! — закричав Матюша і гахнув по столу кулаком так, що забряжчав графин з водою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 93)... Словник української мови в 11 томах