гачкувато

ГАЧКУВА́ТО.

Присл. до гачкува́тий.

Ніс гачкувато навис над тонкою верхньою губою, що завжди посміхається, незважаючи на десятки хвороб, які напосіли на старого (Микита Чернявський);

Покривнi листочки суцвiть лопуха зелені й закiнчуються гачкувато загнутою назовнi верхiвкою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me