гачкувато
ГАЧКУВА́ТО.
Присл. до гачкува́тий.
Ніс гачкувато навис над тонкою верхньою губою, що завжди посміхається, незважаючи на десятки хвороб, які напосіли на старого (Микита Чернявський);
Покривнi листочки суцвiть лопуха зелені й закiнчуються гачкувато загнутою назовнi верхiвкою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me