1. Словник української мови у 20 томах

гаяння

ГА́ЯННЯ, я, с.

Дія за знач. га́яти.

Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Марко Вовчок);

Але ми повинні об'їжджать свою частку в околиці, де тільки вклюнеться якась пошесна хвороба. А в нас на селах, де вона пак не заводиться! З цими об'їздами буває багато гаяння й забарки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаяння — га́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гаяння — -я, с. Дія за знач. гаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаяння — Га́яння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гаяння — ГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. га́яти. Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння, як дорікала й докоряла (Вовчок, І, 1955, 353). Словник української мови в 11 томах
  5. гаяння — Гаяння, -ня с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе. Словник української мови Грінченка