гегельянство
ГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с.
Учення німецького філософа Г. Гегеля, який розробив теорію діалектики, а також загальна назва філософських течій, що розвинулися на основі його вчення.
Гегельянство, по суті, є філософією тотального одержавлення (з публіц. літ.);
Гегельянство К. Поппер розглядає як відродження “племінного духу”, антипод індивідуальної свободи особистості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гегельянство — гегелья́нство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- гегельянство — -а, с. Вчення німецького філософа Гегеля, який розробив теорію ідеалістичної діалектики, а також загальна назва ідеалістичних філософських течій, що розвинулися на основі вчення Гегеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гегельянство — гегелья́нство ідеалістичне вчення німецького філософа Г. Гегеля і його послідовників. Словник іншомовних слів Мельничука
- гегельянство — ГЕГЕЛЬЯ́НСТВО, а, с. Вчення німецького філософа Гегеля, який розробив теорію ідеалістичної діалектики, а також загальна назва ідеалістичних філософських течій, що розвинулись на основі вчення Гегеля. Словник української мови в 11 томах