гедоніст

ГЕДОНІ́СТ, а, ч., філос.

Прихильник, послідовник гедонізму.

Гедоніст Епікур вивів парадоксальну формулу: для отримання більшої насолоди необхідно себе обмежувати (з наук.-попул. літ.);

// перен., книжн. Той, хто прагне до насолоди; протилежне аскет.

Присутність у домі дружини вельми зодноманітнила б дні гавронського гедоніста й картяра (М. Слабошпицький);

І востаннє гедоніст та життєлюб викинув химерну гримаску, востаннє воюючи з ортодоксальним стоїком, адже у кишені Маланюкового піджака знайшли невикористаний квиток на оперу (С. Процюк);

Гедоніст любить робити приємність як собі, так й іншим (з наук.-попул. літ.).