гейби
ГЕ́ЙБИ¹, спол. порівняльний і з'ясувальний, діал.
Наче, немов.
Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк – гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою (Г. Хоткевич);
– Вслухаюсь, Ганно, в цей гомін, і тішить він мене, гейби хлопчака (М. Стельмах);
Дивився [Антох] в небо і бачив слід ангела – бліду, гейби димок, смужку, що поволі розпливалася в паркому повітрі (Р. Іваничук).
ГЕ́ЙБИ², част. власне мод., діал.
Неначе, немов.
Зачинаю привикати до тої пітьми. Бігме, у чоловіка гейби котячі очі відростають (І. Франко);
Тарас приїхав у колгосп із двома пляшками горілки, веселий і гейби врівноважений (Ю. Покальчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гейби — Наче, ніби [V,VIII] Словник з творів Івана Франка
- гейби — ге́йби сполучник немов незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- гейби — спол., діал. Наче, немов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гейби — ге́йби ніби, наче (ср, ст): Губи і лице висмаровані чимось таким червоним, гейби цегла (Цегельська) ♦ ге́йби шось, ге́йби ніц про те, що насправді не є вартісним (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гейби — див. наче Словник синонімів Вусика
- гейби — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- гейби — ГЕ́ЙБИ, спол., діал. Наче, немов. Зачинаю привикати до тої пітьми. Бігме, у чоловіка гейби котячі очі відростають (Фр., І, 1955, 118); — Вслухаюсь, Ганно, в цей гомін, і тішить він мене, гейби хлопчака (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 17). Словник української мови в 11 томах