гексаборани

ГЕКСАБОРА́НИ, ів, мн. (одн. гексабора́н, у, ч.), хім.

Сполуки водню з шістьма атомами бору; отруйні рідини, що самозаймаються на повітрі.

Гексаборан – безбарвна рідина з температурою плавлення – 62° С (з наук.-попул. літ.);

Деякі бороводні є газами, деякі інші, як-от пентаборани і гексаборани – рідинами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гексаборани — -ів, мн. Рідини, що самозаймаються на повітрі; надзвичайно отруйні. Великий тлумачний словник сучасної мови