гексаборани
ГЕКСАБОРА́НИ, ів, мн. (одн. гексабора́н, у, ч.), хім.
Сполуки водню з шістьма атомами бору; отруйні рідини, що самозаймаються на повітрі.
Гексаборан – безбарвна рідина з температурою плавлення – 62° С (з наук.-попул. літ.);
Деякі бороводні є газами, деякі інші, як-от пентаборани і гексаборани – рідинами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гексаборани — -ів, мн. Рідини, що самозаймаються на повітрі; надзвичайно отруйні. Великий тлумачний словник сучасної мови