1. Словник української мови у 20 томах

гелертер

ГЕЛЕ́РТЕР, а, ч., книжн.

Учений з енциклопедичними, проте відірваними від практичної діяльності знаннями; схоласт.

Гелертер зазвичай не схильний до самостійної творчості (з наук.-попул. літ.);

Дію роману Жюля Верна перенесено в день нинішній. Дивакуватий гелертер Андерсон, якого колеги беруть на кпини за його ексцентричні теорії, подорожує з племінником по Ісландії, де знаходить печеру, що веде до центра Землі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гелертер — геле́ртер іменник чоловічого роду, істота учений з широкими, але відірваними від практичної діяльності знаннями; схоласт книжн. Орфографічний словник української мови
  2. гелертер — -а, ч., книжн. Учений із широкими, але відірваними від практичної діяльності та передової науки знаннями; схоласт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гелертер — Буквоїд, див. начотчик, схолястик, доктринер Словник чужослів Павло Штепа
  4. гелертер — геле́ртер (від нім. Gelehrter – вчений) людина, яка формально володіє вченістю, але відірвана від життя, практичної діяльності і передової науки; схоласт, начотчик. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гелертер — ГЕЛЕ́РТЕР, а, ч., книжн. Учений з широкими, але відірваними від практичної діяльності та передової науки знаннями; схоласт. Словник української мови в 11 томах
  6. гелертер — рос. гелертер (від нім.Gelehter- вчений) — людина, яка формально вчена, але відірвана від життя, практичної діяльності, схоласт, начотчик. Eкономічна енциклопедія