гелікоїд

ГЕЛІКО́ЇД, а, ч., мат., фіз.

Поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю.

Відомо, що в кристалі з частинками нової фази можуть утворюватись дислокації у вигляді ліній, петель, гелікоїдів (з наук. літ.);

Гелікоїд є одним із різновидів гвинтових поверхонь (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гелікоїд — геліко́їд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гелікоїд — -а, ч. Гвинтова поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з незмінною кутовою швидкістю й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гелікоїд — геліко́їд [від грец. έλιξ (έλικος) – спіраль, гвинт і ...оїд] поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з незмінною кутовою швидкістю й одночасно переміщується вздовж осі обертання зі сталою швидкістю. Словник іншомовних слів Мельничука