1. Словник української мови у 20 томах

геліогравюра

ГЕЛІОГРАВЮ́РА, и, ж., полігр.

Спосіб відтворення малюнка за допомогою фотографічного і хімічного процесів.

Репродукування картин у техніці геліогравюри було зроблено у Відні (із журн.);

// Відбиток, вигот. у такий спосіб.

Геліогравюра відтворюється з форми глибокого друку, яка виготовляється копіюванням діапозитивів на спеціальний світлочуттєвий пігментний папір із подальшим перенесенням пігментної копії на мідну пластину і травленням рельєфного зображення хлорним залізом (з наук.-попул. літ.);

Знайдена геліогравюра датується другою половиною XIX століття (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геліогравюра — геліогравю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. геліогравюра — -и, ж., полігр. Спосіб відтворення малюнка з допомогою фотографічного і хімічного процесів. || Відбиток, виготовлений у такий спосіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геліогравюра — геліогравю́ра (від геліо... і гравюра) станковий вид глибокого друку – прототип сучасного растрового глибокого друку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. геліогравюра — ГЕЛІОГРАВЮ́РА, и, ж., полігр. Спосіб відтворення малюнка з допомогою фотографічного і хімічного процесів; // Відбиток, виготовлений у такий спосіб. Словник української мови в 11 томах