геліодор
ГЕЛІОДО́Р, у, ч.
Мінерал золотаво-жовтого кольору; різновид берилу, який містить незначні домішки окису заліза.
З геліодором можна сплутати цитрин, хризоберил, топаз, корунд, апатит, турмалін, ортоклаз та інші мінерали (з наук.-попул. літ.);
Геліодор є коштовним каменем третього порядку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геліодор — Гелиодор — heliodor — Heliodor — золотисто-жовта відміна берилу, яка містить незначні домішки Fe2O3. Гірничий енциклопедичний словник
- геліодор — -у, ч. Мінерал, прозорий жовтий різновид берилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Геліодор — Геліодо́р іменник чоловічого роду, істота історична особа Орфографічний словник української мови