1. Словник української мови у 20 томах

геліоскоп

ГЕЛІОСКО́П, а, ч.

Телескоп для візуальних спостережень поверхні Сонця.

Перший геліоскоп було сконструйовано ще 1611 року (з наук.-попул. літ.);

Геліоскопи зараз мають допоміжне значення, оскільки дослідження Сонця ведеться переважно фотографічними методами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геліоскоп — геліоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. геліоскоп — -а, ч. Окуляр в астрономічній трубі, крізь який оглядають поверхню Сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геліоскоп — геліоско́п (від геліо... і ...скоп) телескоп для візуальних спостережень поверхні Сонця. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. геліоскоп — Геліоско́п, -па; -ко́пи, -пів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. геліоскоп — ГЕЛІОСКО́П, а, ч. Окуляр в астрономічній трубі, через який оглядають, поверхню Сонця. Словник української мови в 11 томах