гемаглютинація
ГЕМАГЛЮТИНА́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Склеювання та осаджування завислих у рідині еритроцитів крові під впливом різних чинників.
Під дією сироватки токсин нейтралізується, і тому гемаглютинація не відбувається (з наук. літ.);
Гемаглютинацію еритроцитів морської свинки викликало лише 4–5 % штамів, виділених від хворих на кишкові захворювання (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гемаглютинація — гемаглютина́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гемаглютинація — -ї, ж. Серологічна реакція, що проявляється склеюванням еритроцитів у присутності антитіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гемаглютинація — гемаглютина́ція (від гем... і аглютинація) процес склеювання та наступного осаджування еритроцитів крові, що спричинюється гемаглютинінами, бактеріями, вірусами тощо. Словник іншомовних слів Мельничука