гемблінг

ГЕ́МБЛІНГ, у, ч.

1. Ігрова індустрія, що, як правило, контролюється організованою злочинністю.

В епоху “сухого закону” американські гангстери отримували основні доходи від бутлегерства, але одночасно починали освоювати гемблінг (заборонені азартні ігри) і наркобізнес (із журн.).

2. Хворобливий потяг до азартних ігор.

У медичній практиці розрізняють дві стадії ігрової залежності: лудоманія і гемблінг (з наук.-попул. літ.);

Існує важливий критерій, який дозволяє діагностувати гемблінг: якщо в особи впродовж одного року трапиться два або більше епізоди, коли гра не принесе їй жодного прибутку, а вона продовжуватиме грати попри некомфортні відчуття й порушення звичного щоденного графіка (із журн.);

Кажуть, найбільше грають у Гонконзі, де 6 % населення страждає на гемблінг (з газ.).