гемологія
ГЕМОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Наука, що вивчає коштовне і штучне каміння: його фізичні властивості, особливості хімічного складу, декоративну і художню цінність, а також технологію оброблення.
В Україні, ймовірно, першою працею з гемології є трактат Ф. Прокоповича “Про камені й геми” (з наук.-попул. літ.);
Гемологія тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією корисних копалин (з наук.-попул. літ.);
Гемологія засвідчує переваги носіння коштовних каменів і використання їх для зцілення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гемологія — -ї, ж. Наука, що вивчає дорогоцінне і виробне каміння: його фізичні властивості, особливості хімічного складу, декоративні і художні вартості, мінерагенію родовищ, а також технологію обробки. Великий тлумачний словник сучасної мови