гемологія

ГЕМОЛО́ГІЯ, ї, ж.

Наука, що вивчає коштовне і штучне каміння: його фізичні властивості, особливості хімічного складу, декоративну і художню цінність, а також технологію оброблення.

В Україні, ймовірно, першою працею з гемології є трактат Ф. Прокоповича “Про камені й геми” (з наук.-попул. літ.);

Гемологія тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією корисних копалин (з наук.-попул. літ.);

Гемологія засвідчує переваги носіння коштовних каменів і використання їх для зцілення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гемологія — -ї, ж. Наука, що вивчає дорогоцінне і виробне каміння: його фізичні властивості, особливості хімічного складу, декоративні і художні вартості, мінерагенію родовищ, а також технологію обробки. Великий тлумачний словник сучасної мови