геморагія
ГЕМОРАГІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Кровотеча із судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок; крововилив.
Спочатку виникає ішемія; через якийсь час приєднується геморагія (з наук. літ.);
Обов'язковою умовою виникнення геморагії у зоні інфаркту є надлишковий приплив крові (з наук. літ.);
У нормі між фібринолітичою системою та системою зсідання крові існує рівновага. З її порушенням безпосередньо пов'язані різноманітні серцево-судинні захворювання, тромбози та геморагії (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геморагія — гемора́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геморагія — -ї, ж. Надмірна кровотеча, крововилив, витікання крові з судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геморагія — Кровотеча, див. гематорія Словник чужослів Павло Штепа
- геморагія — геморагі́я (грец. αιμορραγία, від αίμα – кров і ρήγνυμι – прориваю) надмірна кровотеча, крововилив, витікання крові з судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок. Словник іншомовних слів Мельничука