гемули

ГЕ́МУЛИ, ул, мн. (одн. ге́мула, и, ж.), біол.

1. У вченні Чарльза Дарвіна – гіпотетичні найдрібніші частинки, через які успадковуються ознаки і властивості організму.

Проводячи досліди з перевірки наявності гемул, Френсис Гальтон (кузен Ч. Дарвіна), 1871 року переливав кров від кролів темного забарвлення кролям зі світлою шерстю, проте жодного впливу на колір шерсті в нащадків не виявив (з наук.-попул. літ.).

2. Внутрішні бруньки губок, які служать для розмноження.

Взимку, після відмирання і розпаду губки, гемули падають на дно водойми (з наук.-попул. літ.);

У помірних широтах гемули, життєздатні зимуючі бруньки навесні проростають у молоді губки (з наук.-попул. літ.).