геміанопсія
ГЕМІАНОПСІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Випадіння половини поля зору в кожному оці, що спостерігається при органічних захворюваннях нервової системи.
Синдром ураження тім'яно-висково-потиличної часток мозку виражається геміанопсією (з наук. літ.);
Ураження головного стовбура середньої мозкової артерії зумовлює великий (територіальний) інфаркт, що проявляється геміплегією, геміанестезією, геміанопсією на протилежному щодо осередку боці тіла (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геміанопсія — -ї, ж. Те саме, що геміанопія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геміанопсія — геміанопсі́я (від гемі..., грец. άν... – без, проти і όφις – зір) випадіння половини поля зору в кожному оці, спостерігається при органічних захворюваннях нервової системи (опух, крововилив у головний мозок тощо). Словник іншомовних слів Мельничука