1. Словник української мови у 20 томах

генеалогічний

ГЕНЕАЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до генеало́гія.

В орловській породі коней тепер є до 20 різних генеалогічних ліній (з наук. літ.);

Взагалі все, що в Верґілієвій “Енеїді” є специфічно римського, становить її римську душу – її патріотична ідея, археологічні екскурси, її генеалогічні догадки – все це у Котляревського жадного відгуку не знаходить (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеалогічний — генеалогі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. генеалогічний — -а, -е. Прикм. до генеалогія. Генеалогічна класифікація мов — класифікація, побудована на основі спорідненості мов, зумовленої спільністю походження. Генеалогічна таблиця — графічне зображення родинних зв'язків у межах однієї сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генеалогічний — генеалогі́чний (грец. γενεαλογικός) родовідний; ¤ г-а класифікація мов – класифікація мов на основі їх спорідненості, зумовленої спільністю походження. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. генеалогічний — Генеалогі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. генеалогічний — ГЕНЕАЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до генеало́гія. В орловській породі [коней] тепер є до 20 різних генеалогічних ліній (Конярство, 1957, 48). ◊ Генеалогі́чна класифіка́ція мов — класифікація, побудована на основі спорідненості мов, зумовленої спільністю походження. Словник української мови в 11 томах