генералізація

ГЕНЕРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. книжн. Узагальнення, логічний перехід від часткового до загального.

За рахунок одночасного охоплення великих територій і різного ступеня генералізації вихідної аерокосмічної інформації можна отримати дані про тріщинно-розривну мережу практично будь-якої території (з наук. літ.);

Д. Келлі не давав чіткого визначення поняттю особистості, вважаючи, що вона є абстракцією діяльності людини і наступною генералізацією цієї абстракції на усі аспекти її зв'язку з іншими людьми (з наук. літ.).

2. вет., мед. Поширення хворобливого процесу на весь орган або організм у цілому.

Генералізація інфекції характеризується високою і тривалою гарячкою, тяжкою інтоксикацією (з наук.-попул. літ.);

Захисна функція лімфатичних вузлів у дітей 1-го року життя недостатня, і через це важко запобігти генералізації інфекційного процесу (з навч. літ.).

3. спец. Процес відбору й узагальнення змісту при складанні карти з урахуванням її тематики та призначення.

На карті говорів часом знаходимо непотрібну генералізацію діалектних ознак (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генералізація — Генераліза́ція: — узагальнення [47] Словник з творів Івана Франка
  2. генералізація — генераліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. генералізація — -ї, ж. 1》 Узагальнення, логічний перехід від окремого до загального. 2》 Поширення збудження по центральній нервовій системі тварин і людини. 3》 В картографії – процес відбору та узагальнення географічних об'єктів для складання географічних карт. 4》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. генералізація — генераліза́ція (від лат. generalis – загальний) 1. Узагальнення, логічний перехід від окремого до загального, підпорядкування окремих явищ загальному принципові. 2. Поширення збудження по центральній нервовій системі тварин і людини. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. генералізація — рос. генерализация (від латин. generalis — загальний) -узагальнення, логічний перехід від окремого до загального, підпорядкування окремих явищ загальному принципові. Застосовується в аналізі і прогнозуванні ринкових явищ. Eкономічна енциклопедія