1. Словник української мови у 20 томах

генерал-аншеф

ГЕНЕРА́Л-АНШЕ́Ф, а, ч., іст.

Генерал армії.

Король Карло якось-то розказував йому, гетьману, що у Переволочні, поки тривала страшна буря на Дніпрі, було взято у полон: генерал-аншефа й ризького генерал-губернатора графа Левенгаупта; генерал-майорів Крейца і Круза (Г. Колісник);

Я грав роль генерал-аншефа часів імператора Павла І (з мемуарної літ.);

До 28 червня 1735 року 8 полків вирушили в похід до Української лінії. Проведений генерал-аншефом Вейсбахом огляд виявив реальний стан цієї команди (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генерал-аншеф — генера́л-анше́ф іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. генерал-аншеф — -а, ч., заст. Генерал армії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генерал-аншеф — генера́л-анше́ф (від франц. general en chef – головнокомандуючий) генеральське звання в Росії 18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. генерал-аншеф — ГЕНЕРА́Л-АНШЕ́Ф, а, ч., заст. Генерал армії. Я грав роль генерал-аншефа часів імператора Павла І (Моє життя в мист., 1955, 128). Словник української мови в 11 томах