генерал-капітан

ГЕНЕРА́Л-КАПІТА́Н, а, ч., військ.

Вищий військовий чин у деяких країнах Європи і Латинської Америки, який відповідає чину фельдмаршала в інших арміях, а також особа, що носить цей чин.

Найбільш розповсюдженим звання генерал-капітана було в XVI–XVII століттях і зберігалось аж до наполеонівських війн, після яких вживалось лише в Іспанії та її колоніях (з наук.-попул. літ.);

Серед інших чин генерал-капітана мали такі історичні особи: Франсиско Пісарро, Моріц Оранський, Олівер Кромвель, герцог Мальборо, Августо Піночет, Франсиско Франко і король Хуан Карлос I (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me