1. Словник української мови у 20 томах

генерація

ГЕНЕРА́ЦІЯ, і, ж., спец.

1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду та роду або мінералів одного походження; покоління.

– Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство (І. Франко);

Вилупилася нова генерація комах, які нормально розвивались і виросли, але втратили здатність до розмноження (з наук. літ.);

// перен. Сукупність людей одного віку, пов'язаних спільними інтересами і спільною діяльністю.

Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху (Яків Баш);

Минули часи, коли в Києві, в просторому приміщенні книжкової палати, весело зустрічали Нові роки безжурні представники української творчої інтелігенції старої й молодої генерації! (Б. Антоненко-Давидович);

Для нас, акторів старшої генерації, Марія Костянтинівна Заньковецька завжди була високим зразком і недосяжним ідеалом (з мемуарної літ.).

2. Виникнення, відтворення.

Одним з небажаних явищ у підсилювачі високої частоти є можливість генерації власних коливань (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генерація — генера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. генерація — -ї, ж., спец. 1》 Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління. || перен. Сукупність людей одного віку, пов'язаних спільними інтересами і спільною діяльністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генерація — Покоління, (молода) памолодь Словник чужослів Павло Штепа
  4. генерація — генера́ція (від лат. generatio – народження) покоління. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. генерація — ПОКОЛІ́ННЯ (люди близького віку, іноді родичі однакового ступеня спорідненості, що живуть в один час, часто пов'язані спільною діяльністю, інтересами тощо), ПОРІ́ДДЯ, ГЕНЕРА́ЦІЯ спец.; КОЛІ́НО (в родоводі). Словник синонімів української мови
  6. генерація — ГЕНЕРА́ЦІЯ, і, ж., спец. 1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління. — Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. генерація — рос. генерация (від латин. gene-ratio — народження) — покоління. Eкономічна енциклопедія