геногеографічний
ГЕНОГЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до геногеогра́фія.
Геногеографічні карти заповнюють значні прогалини в знаннях про генетику населення та можуть слугувати джерелом попередньої генетичної інформації (з наук. літ.);
У дослідженні наведено систематичну структуру та здійснено геногеографічний аналіз видових комплексів безхребетних фауни України (з наук. літ.);
У науковій літературі є свідчення того, що геногеографічний розподіл населення за групами крові пов'язаний із територіальними екологічними ризиками (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me