геногеографічний

ГЕНОГЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до геногеогра́фія.

Геногеографічні карти заповнюють значні прогалини в знаннях про генетику населення та можуть слугувати джерелом попередньої генетичної інформації (з наук. літ.);

У дослідженні наведено систематичну структуру та здійснено геногеографічний аналіз видових комплексів безхребетних фауни України (з наук. літ.);

У науковій літературі є свідчення того, що геногеографічний розподіл населення за групами крові пов'язаний із територіальними екологічними ризиками (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me