генограма
ГЕНОГРА́МА, и, ж.
Схематичне зображення родинних зв'язків та медичної історії особи.
Генограми нині використовують у різних галузях, зокрема в медицині, психіатрії, психології, генетичних дослідженнях, соціальній праці, освіті та інших (з наук.-попул. літ.);
Першими генограми застосували й почали пропагувати Моніка Макголдрик та Ренді Джерсон у своїй книзі, що побачила світ 1985 року (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me