генотипний
ГЕНОТИ́ПНИЙ, а, е.
Прикм. до геноти́п.
Мірилом співвідношення генотипної і середовищної мінливості слугує коефіцієнт спадковості (з наук.-попул. літ.);
Генотипні відмінності;
// Власт. певному генотипу.
Генотипна середня тривалість життя чоловіків більша, ніж жінок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генотипний — геноти́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- генотипний — -а, -е. Прикм. до генотип. Великий тлумачний словник сучасної мови