геоакустика
ГЕОАКУ́СТИКА, и, ж.
Наука, що вивчає звукові, інфразвукові та ультразвукові явища в земній корі з метою дослідження її будови і властивостей.
Геоакустика вивчає розповсюдження пружних хвиль у земній корі за допомогою акустичної та сейсмічної розвідки (з наук.-попул. літ.);
Акустичний каротаж є розділом геоакустики (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геоакустика — геоаку́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геоакустика — -и, ж. Розділ фізики, що вивчає звукові, інфразвукові та ультразвукові явища в земній корі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геоакустика — геоаку́стика (від гео... і акустика) вчення про звукові, інфразвукові й ультразвукові явища в земній корі. Словник іншомовних слів Мельничука