геоботаніка
ГЕОБОТА́НІКА, и, ж.
Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі залежно від географічних умов.
Геоботаніка, як відомо, вивчає питання взаємовідношень рослинних організмів із неорганічною природою, а також – між собою (з наук. літ.);
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі в курсах загальних та спеціальних дисциплін на кафедрі геоботаніки (з наук. літ.);
Особиста бібліотека академіка нараховує понад шість тисяч пpимірників видань із геоботаніки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геоботаніка — геобота́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геоботаніка — Наука про рослинний покрив як сукупність рослинних угруповань. Словник термінів з агрофітоценології
- геоботаніка — -и, ж. Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі залежно від географічних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геоботаніка — геобота́ніка (від гео... й ботаніка) наука про рослинні угруповання (фітоценози), їхній склад, будову, історію розвитку, розподіл по території, взаємозв’язки між собою і з навколишнім середовищем. Інша назва – фітоценологія. Словник іншомовних слів Мельничука
- геоботаніка — ГЕОБОТА́НІКА, и, ж. Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі в залежності від географічних умов. Геоботаніка, як відомо, вивчає питання взаємовідношень рослинних організмів з неорганічною природою, а також — між собою (Бот. ж., X, 2, 1953, 10). Словник української мови в 11 томах