геобіологічний
ГЕОБІОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до геобіології.
Сорок тисяч років – це геобіологічний вік кроманьйонської раси (з наук. літ.);
Ґрунт – це продукт взаємодії живої і неживої природи, тому В. І. Вернадський назвав його геобіологічним утворенням (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геобіологічний — геобіологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови