геобіологічний

ГЕОБІОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до геобіології.

Сорок тисяч років – це геобіологічний вік кроманьйонської раси (з наук. літ.);

Ґрунт – це продукт взаємодії живої і неживої природи, тому В. І. Вернадський назвав його геобіологічним утворенням (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геобіологічний — геобіологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови