геогліф
ГЕО́ГЛІФ, а, ч.
Нанесений на землю геометричний або фігурний малюнок чи візерунок, зазвичай понад 4 метри в довжину.
Деякі геогліфи настільки великі, що їх можна розгледіти тільки з повітря (з наук.-попул. літ.);
Колосальні геогліфи Наска, розташовані в пустелі Сан-Хосе в Перу, являють собою зображення живих створінь, стилізованих рослин і міфічних істот, а також геометричні фігури довжиною в кілька кілометрів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me