геополітика
ГЕОПОЛІ́ТИКА, и, ж.
1. Політична концепція, за якою політика держави зумовлюється географічними факторами (положенням країни, природними ресурсами, кількістю населення і т. ін.).
Попри різноманітність трактувань геополітики їхньою спільною рисою є те, що всі вони вказують на взаємопов'язаність природних і політичних умов зародження та існування держави (з наук. літ.);
Те, що сьогодні розуміють під геополітикою, існувало ще за часів античності (з навч. літ.);
Нація з двома мовами – нонсенс у сучасній геополітиці. Дві мови – це завжди територіальне відокремлення, часті політичні тертя (з газ.).
2. Зовнішня політика держави, яка виходить з урахування географічних факторів.
Геополітика передбачає дотримання балансу сил для запобігання домінування в міжнародній системі однієї держави або групи держав (з наук.-попул. літ.);
Завоювання життєвого простору – давній принцип геополітики (з газ.).
Значення в інших словниках
- геополітика — геополі́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геополітика — -и, ж. Область державної зовнішньої політики, в якій враховуються особливості фізичної, економічної та політичної географії якої-небудь країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геополітика — геополі́тика (від гео... і політика) реакційна течія в буржуазній соціології, яка намагається обгрунтувати загарбницьку політику імперіалістичних держав їхнім географічним середовищем, зокрема недостатністю «життєвого простору». Була офіційною доктриною німецького фашизму. Словник іншомовних слів Мельничука
- геополітика — ГЕОПОЛІТИКА — державна доктрина, яка ґрунтується на врахуванні конкретно-історичних форм впливу територіально-просторових умов країни на формування її статусу та політики в локальних, регіональних, континентальних та глобальних аспектах. Філософський енциклопедичний словник