геофон

ГЕОФО́Н, а, ч.

Прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори.

У гіпоцентр намічено також опустити геофон, який дозволить записати голос надр на мікрофонну плівку (з наук. літ.);

Принцип дії найдосконаліших геофонів полягає у перетворенні коливань ґрунту від проходження звукової хвилі на коливання електричного струму, які підсилюються і реєструються (з наук.-попул. літ.);

Геофони використовують під час розвідки гірських порід, у військовій справі, коли виконують рятувальні роботи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геофон — геофо́н іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. геофон — Геофон — geophone — Geophon — приймач звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори. Принцип дії найдосконаліших геофонів полягає у перетворенні коливань ґрунту (від проходження звукової хвилі) на коливання електричного струму... Гірничий енциклопедичний словник
  3. геофон — -а, ч. Прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геофон — геофо́н (від гео... і ...фон) прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори. Використовують під час розвідки гірських порід, у військовій справі, коли виконують рятувальні роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. геофон — ГЕОФО́Н, а, чол. Прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори. Геофони, ці чутливі вуха Землі, створені в Інституті Землі АН СРСР, надійно пильнують безпеку шахтарів (Наука і життя, 5, 1971, 32)... Словник української мови в 11 томах