гепатогенний

ГЕПАТОГЕ́ННИЙ, а, е, вет., мед.

Пов'язаний із функціонуванням печінки.

Розглянуто мікробіоценоз кишки при гепатогенній виразці та можливості його медикаментозного лікування (з наук. літ.);

Вивчення стану перетравлення та всмоктування жирів виявило, що у хворих із механічною жовтяницею переважав гепатогенний тип (з наук. літ.);

Гепатогенний гастрит;

Гепатогенні фактори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепатогенний — -а, -е. 1》 Той, що походить з печінки. 2》 Зумовлений ураженням печінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гепатогенний — гепатоге́нний [від грец. ήπαρ (ήπατος) – печінка і ...генний] той, що походить з печінки. Словник іншомовних слів Мельничука