гепіди

ГЕПІ́ДИ, ів, мн. (одн. гепі́д, а, ч.).

Група східногерманських племен, які переселились у ІІ ст. н. е. зі Скандинавії у Східну Європу.

Він, як і твої послухи, стверджує: гепіди певні, заступництво ромеїв утримає від вторгнення і лангобардів, і аварів (Д. Міщенко);

Могутність держави слов'ян зросла за рахунок системи союзів із германськими племенами. Її союзниками виступали остготи, гепіди, герули, частина франків і бургундів (з навч. літ.).