героїзація

ГЕРОЇЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. героїзува́ти.

Ще недавно частина художників наділяла зображувану людину абстрактними рисами ідеально нормативного героя, посилюючи їх засобами зовнішньої героїзації (з наук. літ.);

Творча трансформація фольклору, міфологічних образів дає можливість Лесі Українці створювати образи і в стилі народнопоетичної героїзації людини, і в міфопоетичному забарвленні (з наук. літ.);

Дослідники української “Енеїди” згодні в тому, що особливе новаторство І. Котляревського полягає в зображенні картин пекла, у героїзації козацького досвіду та в народності його мови (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. героїзація — героїза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. героїзація — -ї, ж. Дія за знач. героїзувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. героїзація — героїза́ція (від герой) 1. Наділення когось героїчними рисами. 2. Літературно-мистецьке відображення, поетизація видатних за суспільним значенням подвигів, героїчних вчинків, мужності людей, самопожертви... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. героїзація — ГЕРОЇЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. героїзува́ти. Ще недавно частина художників.. наділяла зображувану людину абстрактними рисами ідеально нормативного героя, посилюючи їх засобами зовнішньої героїзації (Мист., 1, 1959, 34). Словник української мови в 11 томах