герундій
ГЕРУ́НДІЙ, я, ч., лінгв.
Іменна форма дієслова в латинській та деяких інших мовах.
В академії студенти через ці пружки жартували з Балабухи й говорили, що як він засміється, то в його по один бік рота набігають супини [супіни], а по другий – герундії (І. Нечуй-Левицький);
Герундій має властивості як дієслова, так і іменника. Подібної неособової форми в українській мові нема (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- герундій — геру́ндій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- герундій — -я, ч., лінгв. В англійській мові – віддієслівний іменник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- герундій — геру́ндій (лат. gerundium) вид віддієслівного іменника в латинській і англійській мовах. Словник іншомовних слів Мельничука