гетеростазис
ГЕТЕРОСТА́ЗИС, у, ч., фізл.
Досягнення нового, більш стабільного стану внутрішнього середовища.
Гетеростазис досягається за допомогою речовин, що стимулюють фізіологічні адаптивні механізми, збуджують тканинні захисні реакції (з наук. літ.);
Гетеростазис допомогає організмові інтенсифікувати механізми зворотного зв'язку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me