гетерохроматин

ГЕТЕРОХРОМАТИ́Н, у, ч., біол.

Конденсований стан хроматину, що утворює хромоцентри в ядрі клітини на стадії інтерфази, а також райони інтенсивного забарвлення на метафазних хромосомах.

Особливістю гетерохроматину є транскрипційна інертність ДНК, що входить до його складу (з наук.-попул. літ.);

Особливістю факультативного гетерохроматину є здатність переходити в активний стан, деконденсуватися (з наук.-попул. літ.).