гехкання

ГЕ́ХКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ге́хкати і звуки, утворювані цією дією.

Свист лози, гехкання за кожним ударом гайдуків, крики і зойки катованих переполошили всю двірню (Ф. Бурлака);

Дзвеніли, викрешуючи іскри, мечі, хай іноді, все ж чулися ревні гехкання тих, що присмачували удари меча словом (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гехкання — ге́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гехкання — -я, с., розм. Дія за знач. гехкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гехкання — ГЕ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ге́хкати і звуки, утворювані цією дією. Свист лози, гехкання за кожним ударом гайдуків, крики і зойки катованих переполошили всю двірню (Бурл., О. Вересай, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах