1. Словник української мови у 20 томах

гехнути

ГЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до ге́хкати, ге́хати.

Той погойднувся і, не випускаючи з рук дрючка, присідаючи, опустився на землю. І ще раз, гехнувши, потягнув по плечах, аж скрутився довгов'язий (М. Стельмах);

Щоб касета перемотувалася й грала, після натискання на кнопки треба кілька разів гехнути по кришці (з Інтернету);

// що. Кинути, жбурнути.

Прибивав він картину І, здається, як слід, А гвіздок через стіну, “Гехнув” люстру в сусід (В. Бичко);

// Вибухнути, спалахнути з голосним звуком.

Я хутенько відскочив від вікна, чиркнув сірником, і в підвалі гехнуло полум'я (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гехнути — ге́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гехнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гехкати, гехати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гехнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  4. гехнути — ГЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ге́хкати, ге́хати. Прибивав він картину І, здається, як слід, А гвіздок через стіну, «Гехнув» люстро в сусід (Бичко, Вогнище, 1959, 260). Словник української мови в 11 томах